Метод мокрого просіювання

(відповідно до ДСТУ Б В.2.7-232:2010)

Вміст пиловидних і глинистих часток визначають за різницею маси піску до і після його мокрого просіювання.

Аналітичну пробу піску просіюють через сито з отворами діаметром 5 мм. Пісок, що пройшов через сито, висушують до постійної маси і беруть з нього наважку масою 1000 г.

Наважку поміщають у посудину і заливають водою так, щоб вона покривала пробу. Вміст посудини інтенсивно перемішують для того, щоб пиловидні та глинисті частки утворили суспензію.

Одержану суспензію обережно зливають за допомогою сифона на набір сит. Пісок, який залишився у посудині, промивають водою і утворену суспензію також зливають на сита з сітками № 0315 та 005. Процес повторюють доти, поки вода не стане прозорою. Після цього пісок, який знаходиться у посудині для промивання, з’єднують з частками, які залишились на обох ситах, та висушують на металевому листі у сушильній шафі до постійної маси.

Вміст у піску пиловидних та глинистих часток П_відм, % за масою, визначають з точністю до 0,1 % згідно з формулою:

$П_{відм} = \mathrm{\frac{\color{#000}(\color{#ee7209}m \color{#000}- \color{#ee7209}m_{1}\color{#000})}{\color{#ee7209}m} \times 100}$ ,

m — маса проби до промивання, г

m₁ — маса проби після промивання, г