Визначення дійсної щільності крупного заповнювача

(відповідно до ДСТУ Б В.2.7-71-98)

Під поняттям «дійсна щільність щебеню» мається на увазі маса даної одиниці об’єму без урахування наявних пор і пустот, в істинно щільному стані.

Дійсна щільність визначається обчисленнями загальної маси попередньо подрібненого і після цього висушеного матеріалу. У цьому випадку, щоб точно визначити всі параметри, використовується призначений для цього прилад Ле-Шательє (рисунок 1.)

Рисунок 1 – Прилад Ле-Шательє

Підготовка проб

Для визначення дійсної щільності відбирають дві аналітичні проби від кожного різновиду фракції. Для фракції від 5 до 10 мм відбирають 1 кг, від 10 до 20 мм – 1,5 кг, від 20 до 40 мм – 2,5 кг, від 40 до 70 мм – 5 кг.

До проведення випробування щебінь ретельно очищається металевою щіткою від пилу і бруду, потім він подрібнюється в спеціальній лабораторній дробарці до розмірів зерна не більше 5 мм. Цю масу перемішують і беруть з неї 150 г, після цього ще раз подрібнюють і беруть звідти 30 г. Ця проба повинна бути подрібнена у ступці до порошкоподібного стану (розмір зерен менше 0,125 мм).

Подрібнений щебінь висипають в чашку з порцеляни або лабораторний стакан, висушують до постійної маси і охолоджують до кімнатної температури, за допомогою ексикатора. З висушеного порошку відбираються дві наважки по 50 г кожна.

Проведення випробування

Прилад заповнюють водою до нижньої відмітки, рівень води визначають за нижнім меніском. Кожну наважку через воронку приладу висипають невеликими порціями до тих пір, поки рівень рідини в приладі, що визначається за нижнім меніском, не підніметься до відмітки з поділкою 20 мл або до іншої відмітки в межах верхньої градуйованої частини приладу. Для видалення бульбашок повітря прилад рекомендується злегка струсити.

Залишок подрібненої проби щебеню (гравію), яка не увійшла в прилад, зважують і визначають густину порошку ρ, г/см³, за формулою:

$\rho = \frac{\color{#ee7209}m \color{#000}- \color{#ee7209}m_{1}}{\color{#ee7209}V}$ ,

m — маса висушеної наважки порошку, г

m₁ — маса залишку, г

V — об’єм води, витісненої порошком, який визначається за градуйованою шкалою, см³

Розбіжність між двома результатами при підсумкових обчисленнях не повинно бути більше ніж 0,02 г/см³. Якщо розбіжність вийшла більшою, проводять додатково третє визначення, щоб потім прийняти до уваги 2 найближчих один одному значення.