Визначення дійсної густини піску

(відповідно до ДСТУ Б В.2.7-232:2010)

Значення дійсної (істиної) густини заповнювача особливо важливе при розрахунку складу бетонної суміші.

Дійсна густина — Густина матеріалу, включаючи власні пори.

Істинну густину визначають вимірюванням маси одиниці об’єму висушених зерен піску з використанням приладу Ле-Шательє (рисунок 1.)

Рисунок 1 – Прилад Ле-Шательє

З аналітичної проби беруть наважку приблизно 200 г піску, просіюють його крізь сито з отворами діаметром 5 мм, насипають у стакан для зважування або у порцелянову чашку, висушують до постійної маси та охолоджують до кімнатної температури в ексикаторі над концентрованою сірчаною кислотою або безводним хлористим кальцієм. Висушений пісок перемішують і готують дві наважки масою 75 г кожна.

Прилад наповнюють водою до нижньої нульової риски, причому рівень води визначають за нижнім меніском. Кожну наважку піску засипають через лійку приладу невеликими рівномірними порціями до тих пір, поки рівень рідини у приладі, визначений за нижнім меніском, не підніметься до риски з поділкою 20 мл. (або іншою поділкою в межах верхньої градуйованої частини приладу).

Для видалення бульбашок повітря прилад кілька разів повертають навколо його вертикальної вісі.

Залишок піску, що не увійшов у прилад, зважують. Усі зважування виконують з похибкою не більше 0,01 г.

Істинну густину піску ρ, г/см³, обчислюють згідно з формулою:

$\rho = \mathrm{\frac{\color{#ee7209}m \color{#000}- \color{#ee7209}m_{1}}{\color{#ee7209}V} \times 100}$ ,

m — маса наважки піску, г

m₁ — маса залишку піску, г

V — об’єм води, витісненої піском, мл

Розбіжність між результатами двох визначень істинної густини не повинна перевищувати 0,02 г/см³. За більшої розбіжності виконують третє визначення та вираховують середнє арифметичне двох найближчих значень.