Визначення зернового складу крупного заповнювача

Зерновий склад щебеню (гравію) визначають шляхом розсіювання проби на стандартному наборі сит.

Засоби контролю та допоміжне обладнання

ваги настільні циферблатні за ГОСТ 29329 або лабораторні за ГОСТ 24104;
шафа сушильна;
сита отворами, що відповідають номінальним розмірам зерен даної фракції: 1,25 Д; Д; 0,5 (Д+d); d, а також 2,5 та 1,25 мм. Для розсівання фракцій від 5(3) до 20 мм застосовують сито з розміром отворів 10 мм.

Порядок підготовки та проведення випробування

Для випробування використовують лабораторну пробу висушену до постійної маси. Масу проби вибирають за таблицею 1.

Таблиця 1

Найбільший номінальний розмір зерен Д, мм	Маса проби, кг
10	5,0
20	10,0
40	20,0
Більше 40	40,0

Пробу просіюють ручним або механічним способом через сита з отворами зазначених вище розмірів, зібрані послідовно в колонку, починаючи знизу з сита з отворами найменшого розміру, при цьому товщина шару щебеню (гравію) на кожному з сит не повинна перевищувати найбільшого розміру зерен щебеню (гравію).

Тривалість просіювання повинна бути такою, щоб при контрольному інтенсивному ручному струшуванні кожного сита протягом 1 хв через нього проходило не більше 0,1 % загальної маси просіювання проби. При механічному просіванні його тривалість для застосовуваного приладу встановлюють відповідно до зазначеної вище умови.

При ручному просіюванні допускається визначати закінчення просіювання наступним способом: кожне сито інтенсивно трясуть над листом паперу. Просіювання вважають закінченим, якщо при цьому не спостерігається падіння зерен щебеню (гравію).

Обробка результатів випробування

За результатами просіювання визначають частковий залишок на кожному ситі за формулою:

$\alpha_{i} = \mathrm{\frac{\color{#ee7209}m_{i}}{\color{#ee7209}m} \times 100}$ ,

m_i — маса залишку на даному ситі, г

m — маса проби, г

Повні залишки на кожному ситі (у %) визначають як суму часткових залишків на даному ситі та усіх ситах із більшими розмірами отворів.