Міцність цементу є однією з найважливіших технічних характеристик даного будівельного матеріалу. Згідно ДСТУ Б В.2.7-46 міцність цементу оцінюється марками.
Для ущільнення розчину форму для зразків-балочок (рисунок 2) закріплюють у центрі віброплощадки, щільно притискаючи її до плити. Форму за висотою наповнюють приблизно на 1 см розчином і вмикають вібраційну площадку. Протягом перших 2 хв. вібрації усі три гнізда форми рівномірно невеликими порціями заповнюють розчином. Через 3 хв. від початку вібрації віброплощадку зупиняють.
Форму знімають із віброплощадки і надлишок розчину видаляють ножем, який розташовують під невеликим кутом до поверхні укладання розчину, розгладжуючи з натиском розчин урівень із краями форми. Ніж попередньо протирають вологою тканиною.
При використанні змішувача згідно з 4.4 ДСТУ EN 196-1 процедуру змішування цементного розчину виконують відповідно до 6.2 ДСТУ EN 196-1.
Форму-конус з центруючим пристроєм встановлюють на диск струшувального столика (рисунок 1). Внутрішню поверхню конуса і диск столика перед випробуванням протирають вологою тканиною.
Після закінчення змішування заповнюють розчином форму-конус наполовину висоти і ущільнюють 15 штикуваннями штиковкою. Потім заповнюють конус розчином із невеликим над лишком і штикують 10 разів.
Після ущільнення поверхневого шару надлишок розчину видаляють ножем, який розташовують під невеликим кутом до торцевої поверхні конуса, розгладжують з натиском розчин рівно з краями конуса, потім конус знімають, підіймаючи у вертикальному напрямку. Ніж попередньо протирають вологою тканиною.
Розчин протягом (30 ±5) с струшують на столику 30 разів, після чого штангенциркулем вимірюють діаметр конуса за нижньою основою у двох взаємно перпендикулярних напрямках і беруть середнє значення. Розплив конуса з В/Ц = 0,39 має бути не менше ніж 106 мм.
Для ущільнення розчину форму для зразків-балочок (рисунок 2) закріплюють у центрі віброплощадки, щільно притискаючи її до плити. Форму за висотою наповнюють приблизно на 1 см розчином і вмикають вібраційну площадку. Протягом перших 2 хв. вібрації усі три гнізда форми рівномірно невеликими порціями заповнюють розчином. Через 3 хв. від початку вібрації віброплощадку зупиняють.
Форму знімають із віброплощадки і надлишок розчину видаляють ножем, який розташовують під невеликим кутом до поверхні укладання розчину, розгладжуючи з натиском розчин урівень із краями форми. Ніж попередньо протирають вологою тканиною.
Після виготовлення зразки-балочки в формах зберігають (24 ±1) год у посудині з гідравлічним затвором або в шафі, що забезпечує температуру повітря (20 ±1) °С і відносну вологість не менше ніж 90 %.
Після закінчення строку зберігання зразки-балочки обережно розформовують, відповідним чином маркують, наприклад, водостійким чорнилом або крейдою для подальшої ідентифікації і розміщують у посудинах із питною водою в горизонтальному або вертикальному положенні на відстані один від одного, щоб вода мала вільний доступ до всіх шести поверхонь зразка-балочки.
Шар води повинен покривати зразки-балочки не менше ніж на 2 см. Воду замінюють кожні 14 діб. Температура води при зберіганні зразків та при її заміні повинна становити (20 ±1) °С. Дозволено одночасно замінювати не більше ніж 50 % води.
Зразки-балочки, що мають через (24 ±1) год. міцність, недостатню для їх розформування без ушкоджень, можна виймати з форм через (48 ±2) год.
Після закінчення строку зберігання зразки-балочки виймають з води і не пізніше за 30 хв. випробовують. Безпосередньо перед випробуванням зразки-балочки протирають тканиною, залишаючи зразки напівсухими.
Для визначення міцності на згин використовують три зразки-балочки
Шість половинок зразків-балочок, які отримані після випробувань на згин, одразу випробовують на стиск
Середня швидкість збільшення навантаження при випробуванні повинна бути (2400 ±200) Н/с або (2,4 ±0,2) кН/с.
Євгенія Тихолаз керівник лабораторії +38 067 402 54 75
Євгенія Тихолаз
Керівник лабораторії
+38 067 402 54 75
Copyright © 2021 MC